На хвилинку зупинись, нову книгу подивись

У світі існує велика кількість книжок. Стверджують, що людина може прочитати приблизно чотири тисячі. Це дуже багато і мало водночас. Дуже важливо, щоб це були книги варті нашої уваги. Завітайте до бібліотеки і ознайомтесь з новинками



Це моя Україна

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна.
Ведучий 2 Її красою захоплювались поети, художники та композитори. Багата славетними іменами та подіями й українська історія. Нашими національними символами є прадавні першокнязі київські та їхні нащадки: княгиня Ольга, князі Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, славний співець Боян, літописець Нестор, а в часи ближчі — славні козацькі гетьмани, кошові й полководці: Дмитро Вишневецький, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький. Не можна не згадати українців,які боролися за незалежність та волю України:Бандера,Шухевич…
Вчитель: Всечесний отче,шановні вчителі, учні, запрошені! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.
Небесна сотня – безневинна жертва…
Бандитам не сховатись за хрестом
Отим хрестом, де їхня совість мертва
Зрікається і серцем і чолом…
У прощену неділю впала долу,
Простіть нас браття, миленькі, простіть…
За Україну – зранену і голу…
За Вас не впала і за Вас стоїть!
Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.



Шлях до Перемоги

. Це на світанку сталося колись:
Стривожений, із муками і жалем
Світ стрепенувся, кров’ю вмить залився,
Неначе розпанаханий кинджал.
Війна на зустріч молодому дню
Із гуркотом, із брязкотом котилась,
Лавиною металу і вогню

На нашу землю й долю навалилась.
Однією із жахливих сторінок ХХ століття є Друга світова війна 1939-1945 рр., яка торкнулася і нашої країни. Саме під час цієї війни розпочалось довге і криваве протистояння наших співвітчизників за визволення нашої держави. Тяжкий шлях визволення України тривав з 1942 до 1944 рр., попри гіркоту поразок ми вирвали перемогу у ворога звільнивши нашу державу. Саме цим подіям і присвячена  тематична година.
10 лютого  ми  відзначаємо 73  річницю визволення від німецько-фашистських загарбників нашого села,  нашої  малої  Батьківщини.
Взвод під командуванням В.О. Двінянінова визволяв села Підгайці та Ужинець. Прибув він до села Ужинець  1 лютого 1944 року і розмістився в хаті Деркача Кузьми. Після того, як було звільнено Млинів, воїни 50 кавалерійського полку робили спроби визволити село Підгайці. Два рази відбивали фашисти наступ наших військ, які наступали з лісу.    
Дев’ятого лютого 25 гвардійський полк закріпився на рубежі Млинів-Маслянка. У цей час один стрілецький батальйон разом з 46 гвардійським полком вибили німців із сіл Підгайці та Ужинець. Повністю село визволене від фашистів 10 лютого   1944 р.
За визволення цих сіл загинуло 91 воїн, 9 невідомих солдат. Загиблих воїнів захоронено в братській могилі в Підгайцях, де 1971 році жителі села спорудили обеліск слави.
На фронтах війни загинуло 111 жителів села. Ті, кому судилося вижити і дійти до самого Берліна, повернулися в рідне село і разом з іншими жителями підняли його з руїн. Золотими літерами викарбовано імена загиблих односельців на обеліску слави, який спорудили жителі села в пам’ять загиблим односельчанам
Куди б не йшов, не їхав ти,
Але тут зупинись,
Могилі цією дорогою
Всім серцем поклонись.
Хто б ти не був - рибак,
шахтар,
Вчений іль пастух, -
Запам'ятай навік: тут лежить
Твій найкращий друг.
І для тебе, і для мене
Він зробив все, що міг:
Себе в бою не пожалів,
А Батьківщину зберіг.




Суверенна моя Україна

Людської пам’яті свіча хай запалає,
Коли життя знов набирає силу.
В ім’я народу хай вона палає
За муки, за життя і за могили

Хай вдячна пам’ять наша звеличає.
22 січня 1918 року відбулося об'єднання українських земель, а разом з тим - українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу. Відтоді 22 січня ввійшло в історію України як День Соборності. На цьому підгрунті розвивалися події в далекому 1990 році, коли історичну местафету поборників незалежності гідно підтримали наші сучасники, поєднуючи живим ланцюгом злуки Київ і Львів, Схід і Захід України.
Україно, соборна державо,
Сонценосна колиско моя,
Ще не вмерла й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях!
Живи та міцній, Українська державо!
Вмирали у битвах мільйони бійців,
Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво
Й над Києвом стольним віки майорів!
Любіть Україну, злотосяйну і вічну,
Такими патріотичними гаслами відбулася година пам'яті приурочена до Дня Соборності України.