Любіть і знайте Україну.

 24 серпня Україна відзначає особливий ювілей – 35-ту річницю відновлення своєї Незалежності. Цей день нагадує кожному з нас про незламність духу, силу єдності та надвисоку ціну, яку наш народ щодня платить за право жити вільно на рідній землі.

Вклоніться Героям! Вони не вмирають...

 Вклоніться Героям! Вони не вмирають,

Вони завжди з нами – усі, як один!

Війна забирає найкращих синів та дочок України. За вільне майбутнє держави, її територіальну цілісність наші захисники віддають найцінніше - власні життя.

7 липня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області загинув ЛЕХНОВСЬКИЙ Олександр Анатолійович, уродженець с. Іваннє, який проживав з дружиною Оленою та сином Матвієм в селі Підгайці Млинівської громади.

29-річний солдат, стрілець-снайпер гірсько-штурмової роти Олександр підступно вбитий рашиською ордою.

Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про ОЛЕКСАНДРА стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.

Кожен загиблий Воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас, їх імена назавжди будуть взірцем мужності, патріотизму та незламності.

Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!

Слава Україні! Героям Слава!

Конституція України - гарантія незалежності та прав людини

28 червня 2026 року Україна відзначає (30 річницю) одне з найважливіших державних свят – День Конституції України – Основного Закону держави, яким закріплено основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних і самоврядних органів, права та обов’язки громадян.

Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях.

 

ГОЛОЮХ ВАСИЛЬ ГЕННАДІЙОВИЧ

22.06.2026 – перші роковини загибелі. Назавжди 28…

   Небо вже  скоро впаде  від кількості того небесного воїнства, яке щоденно лине і лине до Господа у  незримий легіон... Скільки нездійснених планів та мрій,тільки жити і любити, створювати сім'ю, народжувати діток.

Оператор безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних систем мінування взводу інженерних безпілотних наземних систем роти безпілотних наземних систем в/ч А4350 46-тої окремої аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоукраїнка Волновахського району Донецької області (рахувався зниклим безвісти з 22 червня 2025 року до березня 2026 року).  

Дев'ять місяців важкої , гнітючої невідомості,  дев'ять місяців   крихкої надії, що живий, що в полоні, дев'ять місяців між небом і землею....

  Та  дива не сталося... У березні 2026 року, ДНК-експертиза підтвердила загибель військовослужбовця.

Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про Василя стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.

Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови у скорботі. Ми завжди будемо пам'ятати його великий внесок у благо нашої країни та безсмертність його духу.

Кожен загиблий Воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас,  їх імена назавжди  будуть взірцем мужності, патріотизму та незламності.

Нехай душа загиблого захисника знайде вічний спокій …

Минає час та не минає біль від втрати ...

 З сумом і шаною вшановуємо пам'ять нашого земляка, захисника України, Володимира Миколайовича Повшука.

На початку 80-их років родина Повшуків переїхала до села Ужинець, де 5 червня 1981 року народився Володимир.

Мати, Галина Мойсеївна, виховувала Володю, прищеплюючи йому доброту і працелюбність. Володимир піклувався про родину, допомагав сусідам, був дбайливим господарем, самостійно побудував власний дім.

У травні 2023 року чоловік приєднався до лав Збройних Сил України як солдат механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону в/ч А0666, позивний „СФІНКСˮ. Володимир героїчно виконував свій обов'язок перед Батьківщиною і загинув 9 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області.

Йому назавжди 42 ...

Указом Президента України від 14.04.2025 № 234/2025 нагороджений орденом „За мужністьˮ ІІІ ступеня (посмертно).

Воїн, який віддав життя за свободу рідної землі заслуговує на вічну шану і пам'ять.

Слава Україні! Слава Героям! Вічна пам'ять нашому захиснику

Дитинство обірване війною.

 4 червня в Україні вшановують пам’ять дітей, чиї життя обірвала збройна агресія рф проти України.

За даними Офісу Генерального прокурора, станом на травень 2026 року внаслідок збройної агресії росії в Україні загинули щонайменше 705 дітей, ще 2527 дістали поранення різного ступеня тяжкості. Водночас ці цифри не є остаточними, адже через бойові дії та тимчасову окупацію частини територій встановити повну кількість постраждалих дітей наразі неможливо.

Кожна така цифра – це зруйноване дитинство, нездійснені мрії та непоправна втрата для родин, громад і всієї України. Війна забрала у тисяч дітей право на безпечне життя, навчання, спілкування з рідними та мирне майбутнє.

Пам’ятаємо кожну дитину, чиє життя обірвалося через війну…

Герої таки не вмирають

 Герої таки не вмирають,

Вони будуть вічно живі.

Героїв завжди пам'ятають

На небі й на рідній землі!

02.06.2026 - роковини загибелі.

Назавжди 51…

ГАВУЛА ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ. Він боронив рідну землю від загарбників ще із 2015 року.

Помолімося сьогодні за спокій душі спочилого у вічності воїна Олександра, за ті літа, зими і весни, які йому вкоротила війна.

Пам’ятайте, що кожен Герой, який загинув на війні, – це не просто статистика. Це людина, яка мала свої мрії, плани на життя. І наш обов’язок – зберегти пам’ять про них та продовжувати їхню справу.

Вічна пам’ять герою! Життя коротке, але слава вічна. Герой залишив по собі спадщину мужності, на яку варто рівнятися

День слов’янської писемності і культури

 Щороку 24 травня в Україні та інших слов’янських країнах відзначають День слов’янської писемності і культури — свято, присвячене пам’яті святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, творців слов’янської абетки та перекладачів богослужбових книг. Їхня діяльність у IX столітті стала визначальним кроком у розвитку писемності, освіти та духовності слов’янських народів Сьогодні кирилицею користуються понад 250 мільйонів людей у світі, і вона є третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини та грецького письма. Це свідчить про значущість спадщини Кирила і Мефодія для сучасної європейської культури .

У сучасних умовах, коли Україна відстоює свою незалежність та культурну самобутність, День слов’янської писемності і культури набуває особливого значення. Він нагадує нам про важливість збереження мови, традицій та духовних цінностей, які формують національну ідентичність.

У цей день ми повинні пам’ятати про величну спадщину наших предків, шанувати рідну мову та культуру, передавати ці цінності наступним поколінням. Нехай День слов’янської писемності і культури стане для нас джерелом натхнення та єднання в ім’я процвітання України.

День Героїв України

 

День Героїв, або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків  — борців за самостійну соборну Українську державу, передусім лицарів Київської Русі (правильно: «княжої доби Руси-України»), козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, УГА, ОУН, УПА, а також героїв Небесної Сотні та сучасної національно-визвольної московсько-української війни.

День Героїв — це день пам'яті усіх русинів-українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність Української держави, це свято величі духу українських вояків та воячок — борців за самостійну соборну Українську державу і є символом незборимості української нації.

День вишиванки

 

У травні, коли природа просинається від довгого зимового сну, розцвітають маки на святковому вбранні українців. Вишиванка не просто красиве вбрання, це – уквітчана українська душа, красива, багата, наповнена любов’ю до всього світу.

Свято вишиванки - це неймовірний день для українського народу. Цього дня тисячі людей підтримують одну з найголовніших традицій наших пращурів, одягаючи рясно вишиті сорочки.