Минає час та не минає біль від втрати ...

 З сумом і шаною вшановуємо пам'ять нашого земляка, захисника України, Володимира Миколайовича Повшука.

На початку 80-их років родина Повшуків переїхала до села Ужинець, де 5 червня 1981 року народився Володимир.
Мати, Галина Мойсеївна, виховувала Володю, прищеплюючи йому доброту і працелюбність. Володимир піклувався про родину, допомагав сусідам, був дбайливим господарем, самостійно побудував власний дім.
У травні 2023 року чоловік приєднався до лав Збройних Сил України як солдат механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону в/ч А0666, позивний „СФІНКСˮ. Володимир героїчно виконував свій обов'язок перед Батьківщиною і загинув 9 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області.
Йому назавжди 42 ...
Указом Президента України від 14.04.2025 № 234/2025 нагороджений орденом „За мужністьˮ ІІІ ступеня (посмертно).
Воїн, який віддав життя за свободу рідної землі заслуговує на вічну шану і пам'ять.
Слава Україні! Слава Героям! Вічна пам'ять нашому захиснику




Дитинство обірване війною.

 4 червня в Україні вшановують пам’ять дітей, чиї життя обірвала збройна агресія рф проти України.

За даними Офісу Генерального прокурора, станом на травень 2026 року внаслідок збройної агресії росії в Україні загинули щонайменше 705 дітей, ще 2527 дістали поранення різного ступеня тяжкості. Водночас ці цифри не є остаточними, адже через бойові дії та тимчасову окупацію частини територій встановити повну кількість постраждалих дітей наразі неможливо.
Кожна така цифра – це зруйноване дитинство, нездійснені мрії та непоправна втрата для родин, громад і всієї України. Війна забрала у тисяч дітей право на безпечне життя, навчання, спілкування з рідними та мирне майбутнє.
Пам’ятаємо кожну дитину, чиє життя обірвалося через війну…







Герої таки не вмирають

 Герої таки не вмирають,

Вони будуть вічно живі.
Героїв завжди пам'ятають
На небі й на рідній землі!
02.06.2026 - роковини загибелі.
Назавжди 51…
ГАВУЛА ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ. Він боронив рідну землю від загарбників ще із 2015 року.
Помолімося сьогодні за спокій душі спочилого у вічності воїна Олександра, за ті літа, зими і весни, які йому вкоротила війна.
Пам’ятайте, що кожен Герой, який загинув на війні, – це не просто статистика. Це людина, яка мала свої мрії, плани на життя. І наш обов’язок – зберегти пам’ять про них та продовжувати їхню справу.
Вічна пам’ять герою! Життя коротке, але слава вічна. Герой залишив по собі спадщину мужності, на яку варто рівнятися



День слов’янської писемності і культури

 Щороку 24 травня в Україні та інших слов’янських країнах відзначають День слов’янської писемності і культури — свято, присвячене пам’яті святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, творців слов’янської абетки та перекладачів богослужбових книг. Їхня діяльність у IX столітті стала визначальним кроком у розвитку писемності, освіти та духовності слов’янських народів Сьогодні кирилицею користуються понад 250 мільйонів людей у світі, і вона є третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини та грецького письма. Це свідчить про значущість спадщини Кирила і Мефодія для сучасної європейської культури .

У сучасних умовах, коли Україна відстоює свою незалежність та культурну самобутність, День слов’янської писемності і культури набуває особливого значення. Він нагадує нам про важливість збереження мови, традицій та духовних цінностей, які формують національну ідентичність.
У цей день ми повинні пам’ятати про величну спадщину наших предків, шанувати рідну мову та культуру, передавати ці цінності наступним поколінням. Нехай День слов’янської писемності і культури стане для нас джерелом натхнення та єднання в ім’я процвітання України.