Конституція України - гарантія незалежності та прав людини

28 червня 2026 року Україна відзначає (30 річницю) одне з найважливіших державних свят – День Конституції України – Основного Закону держави, яким закріплено основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних і самоврядних органів, права та обов’язки громадян.

Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях.

 

ГОЛОЮХ ВАСИЛЬ ГЕННАДІЙОВИЧ

22.06.2026 – перші роковини загибелі. Назавжди 28…

   Небо вже  скоро впаде  від кількості того небесного воїнства, яке щоденно лине і лине до Господа у  незримий легіон... Скільки нездійснених планів та мрій,тільки жити і любити, створювати сім'ю, народжувати діток.

Оператор безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних систем мінування взводу інженерних безпілотних наземних систем роти безпілотних наземних систем в/ч А4350 46-тої окремої аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоукраїнка Волновахського району Донецької області (рахувався зниклим безвісти з 22 червня 2025 року до березня 2026 року).  

Дев'ять місяців важкої , гнітючої невідомості,  дев'ять місяців   крихкої надії, що живий, що в полоні, дев'ять місяців між небом і землею....

  Та  дива не сталося... У березні 2026 року, ДНК-експертиза підтвердила загибель військовослужбовця.

Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про Василя стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.

Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови у скорботі. Ми завжди будемо пам'ятати його великий внесок у благо нашої країни та безсмертність його духу.

Кожен загиблий Воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас,  їх імена назавжди  будуть взірцем мужності, патріотизму та незламності.

Нехай душа загиблого захисника знайде вічний спокій …

Минає час та не минає біль від втрати ...

 З сумом і шаною вшановуємо пам'ять нашого земляка, захисника України, Володимира Миколайовича Повшука.

На початку 80-их років родина Повшуків переїхала до села Ужинець, де 5 червня 1981 року народився Володимир.

Мати, Галина Мойсеївна, виховувала Володю, прищеплюючи йому доброту і працелюбність. Володимир піклувався про родину, допомагав сусідам, був дбайливим господарем, самостійно побудував власний дім.

У травні 2023 року чоловік приєднався до лав Збройних Сил України як солдат механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону в/ч А0666, позивний „СФІНКСˮ. Володимир героїчно виконував свій обов'язок перед Батьківщиною і загинув 9 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області.

Йому назавжди 42 ...

Указом Президента України від 14.04.2025 № 234/2025 нагороджений орденом „За мужністьˮ ІІІ ступеня (посмертно).

Воїн, який віддав життя за свободу рідної землі заслуговує на вічну шану і пам'ять.

Слава Україні! Слава Героям! Вічна пам'ять нашому захиснику

Дитинство обірване війною.

 4 червня в Україні вшановують пам’ять дітей, чиї життя обірвала збройна агресія рф проти України.

За даними Офісу Генерального прокурора, станом на травень 2026 року внаслідок збройної агресії росії в Україні загинули щонайменше 705 дітей, ще 2527 дістали поранення різного ступеня тяжкості. Водночас ці цифри не є остаточними, адже через бойові дії та тимчасову окупацію частини територій встановити повну кількість постраждалих дітей наразі неможливо.

Кожна така цифра – це зруйноване дитинство, нездійснені мрії та непоправна втрата для родин, громад і всієї України. Війна забрала у тисяч дітей право на безпечне життя, навчання, спілкування з рідними та мирне майбутнє.

Пам’ятаємо кожну дитину, чиє життя обірвалося через війну…

Герої таки не вмирають

 Герої таки не вмирають,

Вони будуть вічно живі.

Героїв завжди пам'ятають

На небі й на рідній землі!

02.06.2026 - роковини загибелі.

Назавжди 51…

ГАВУЛА ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ. Він боронив рідну землю від загарбників ще із 2015 року.

Помолімося сьогодні за спокій душі спочилого у вічності воїна Олександра, за ті літа, зими і весни, які йому вкоротила війна.

Пам’ятайте, що кожен Герой, який загинув на війні, – це не просто статистика. Це людина, яка мала свої мрії, плани на життя. І наш обов’язок – зберегти пам’ять про них та продовжувати їхню справу.

Вічна пам’ять герою! Життя коротке, але слава вічна. Герой залишив по собі спадщину мужності, на яку варто рівнятися

День слов’янської писемності і культури

 Щороку 24 травня в Україні та інших слов’янських країнах відзначають День слов’янської писемності і культури — свято, присвячене пам’яті святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, творців слов’янської абетки та перекладачів богослужбових книг. Їхня діяльність у IX столітті стала визначальним кроком у розвитку писемності, освіти та духовності слов’янських народів Сьогодні кирилицею користуються понад 250 мільйонів людей у світі, і вона є третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини та грецького письма. Це свідчить про значущість спадщини Кирила і Мефодія для сучасної європейської культури .

У сучасних умовах, коли Україна відстоює свою незалежність та культурну самобутність, День слов’янської писемності і культури набуває особливого значення. Він нагадує нам про важливість збереження мови, традицій та духовних цінностей, які формують національну ідентичність.

У цей день ми повинні пам’ятати про величну спадщину наших предків, шанувати рідну мову та культуру, передавати ці цінності наступним поколінням. Нехай День слов’янської писемності і культури стане для нас джерелом натхнення та єднання в ім’я процвітання України.