На хвилинку зупинись, нову книгу подивись

У світі існує велика кількість книжок. Стверджують, що людина може прочитати приблизно чотири тисячі. Це дуже багато і мало водночас. Дуже важливо, щоб це були книги варті нашої уваги. Завітайте до бібліотеки і ознайомтесь з новинками

Це моя Україна

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна.
Ведучий 2 Її красою захоплювались поети, художники та композитори. Багата славетними іменами та подіями й українська історія. Нашими національними символами є прадавні першокнязі київські та їхні нащадки: княгиня Ольга, князі Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, славний співець Боян, літописець Нестор, а в часи ближчі — славні козацькі гетьмани, кошові й полководці: Дмитро Вишневецький, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький. Не можна не згадати українців,які боролися за незалежність та волю України:Бандера,Шухевич…
Вчитель: Всечесний отче,шановні вчителі, учні, запрошені! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.

Небесна сотня – безневинна жертва…
Бандитам не сховатись за хрестом
Отим хрестом, де їхня совість мертва
Зрікається і серцем і чолом…
У прощену неділю впала долу,
Простіть нас браття, миленькі, простіть…
За Україну – зранену і голу…
За Вас не впала і за Вас стоїть!

Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.

Шлях до Перемоги

. Це на світанку сталося колись:

Стривожений, із муками і жалем

Світ стрепенувся, кров’ю вмить залився,

Неначе розпанаханий кинджал.

Війна на зустріч молодому дню

Із гуркотом, із брязкотом котилась,

Лавиною металу і вогню

На нашу землю й долю навалилась.

Однією із жахливих сторінок ХХ століття є Друга світова війна 1939-1945 рр., яка торкнулася і нашої країни. Саме під час цієї війни розпочалось довге і криваве протистояння наших співвітчизників за визволення нашої держави. Тяжкий шлях визволення України тривав з 1942 до 1944 рр., попри гіркоту поразок ми вирвали перемогу у ворога звільнивши нашу державу. Саме цим подіям і присвячена  тематична година.

10 лютого  ми  відзначаємо 73  річницю визволення від німецько-фашистських загарбників нашого села,  нашої  малої  Батьківщини.

Взвод під командуванням В.О. Двінянінова визволяв села Підгайці та Ужинець. Прибув він до села Ужинець  1 лютого 1944 року і розмістився в хаті Деркача Кузьми. Після того, як було звільнено Млинів, воїни 50 кавалерійського полку робили спроби визволити село Підгайці. Два рази відбивали фашисти наступ наших військ, які наступали з лісу.    

Дев’ятого лютого 25 гвардійський полк закріпився на рубежі Млинів-Маслянка. У цей час один стрілецький батальйон разом з 46 гвардійським полком вибили німців із сіл Підгайці та Ужинець. Повністю село визволене від фашистів 10 лютого   1944 р.

За визволення цих сіл загинуло 91 воїн, 9 невідомих солдат. Загиблих воїнів захоронено в братській могилі в Підгайцях, де 1971 році жителі села спорудили обеліск слави.

На фронтах війни загинуло 111 жителів села. Ті, кому судилося вижити і дійти до самого Берліна, повернулися в рідне село і разом з іншими жителями підняли його з руїн. Золотими літерами викарбовано імена загиблих односельців на обеліску слави, який спорудили жителі села в пам’ять загиблим односельчанам

Куди б не йшов, не їхав ти,
Але тут зупинись,
Могилі цією дорогою
Всім серцем поклонись.
Хто б ти не був - рибак,
шахтар,
Вчений іль пастух, -
Запам'ятай навік: тут лежить
Твій найкращий друг.
І для тебе, і для мене
Він зробив все, що міг:
Себе в бою не пожалів,
А Батьківщину зберіг.

Суверенна моя Україна

Людської пам’яті свіча хай запалає,

Коли життя знов набирає силу.

В ім’я народу хай вона палає

За муки, за життя і за могили

Хай вдячна пам’ять наша звеличає.

22 січня 1918 року відбулося об'єднання українських земель, а разом з тим - українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу. Відтоді 22 січня ввійшло в історію України як День Соборності. На цьому підгрунті розвивалися події в далекому 1990 році, коли історичну местафету поборників незалежності гідно підтримали наші сучасники, поєднуючи живим ланцюгом злуки Київ і Львів, Схід і Захід України.

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя,

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях!

Живи та міцній, Українська державо!

Вмирали у битвах мільйони бійців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним віки майорів!

Любіть Україну, злотосяйну і вічну,

Такими патріотичними гаслами відбулася година пам'яті приурочена до Дня Соборності України.

Україна рідний край

В Підгаєцькому дошкільному закладі "Ромашка" пройшло свято "Україна рідний край". Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради. Довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами та прекрасними піснями. Пісня, як естафета передає від покоління до покоління історичну правду про свій народ, його стремління і заповіти. Яка велика віра у нашу країну, наш народ. Справжні патріоти своєї неньки України залишили нам, нащадкам, свої одкровення – зізнання в любові до України. Вслухаймося в їхнє палке, пристрасне, щире поетичне слово.

Любіть Україну.

Ведучі заходу Алла Святославівна та Наталія Миколаївна нагадали дітям про символи України, її історію, традиції та звичаї. Діти розповідали вірші про символи України калину і вербу, рушник, прапор і герб. Співали пісні про Україну та танцювали. Зробили інсталяцію "Я люблю Україну"

Родинне свято

В Ужинецькій початкові школі за підтримки бібліотеки відбулося родине свято. Метою заходу було вихо

вання любові  і поваги до найближчих і найрідніших людей – батька й матері, бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам‘ятати місце, де народилися, рідну оселю. Формувати почуття обов‘язку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це Одне ціле.

   Було оформлено виставку дитячих малюнків "Моя родина". Діти розказували вірші, співали пісень, прислів'я, приказки про родину, батька і маму. Разом з дітьми участь у святі взяли їхні батьки. 

 Існує така думка: “Якщо твої плани розраховано на рік – сій жито, якщо на десятиріччя – саджай дерева, якщо на віки – виховуй дітей”.

Голодомор. Геноцид в Україні

Щороку в останню суботу листопада Україна жахається від усвідомлення масштабу голодоморів, які забрали безліч невинних життів. 
Приспускаються від чорного болю жалобних стрічок 
Державні прапори... 
Запізнілими дзвонами шукаємо мільйони українських душ, щоб вписати їх до історії Пам’яті... 
Напередодні цієї трагічної дати у  бібліотеці було 
 оформлено книжкову виставку «Пам'ять голоду, пам'ять серця» до Дня пам’яті жертв голодоморів. Користувачі  бібліотеки прийняли участь у заході-реквіємі  "Голодомор. Геноцид в Україні"

Книга - вікно у світ

30 вересня у Всеукраїнський день бібліотек відбувся день відкритих дверей "Книга - вікно у світ". В гості завітали сільський голова Голоюх Жанна Ярославівна, завуч з виховної роботи Підгаєцької ЗОШ І - ІІІ ст. Кулініч Міра Григорівна, працівники Підгаєцького будинку культури, кращі читачі бібліотеки.

В кожнім домі, в кожній хаті –                       Дружба з книгою –це свято,

У містах і на селі,                                             Не було б його у нас,

Хто навчився вже читати,                               Ми не знали б так багато

Має книжку на столі.                                       Про новий і давній час.

Із давніх давен учені, письменники, філософи відображали  в книжках знання, досвід свого покоління, свої думки і зберегли все це для нащадків. 

Шановні  присутні, замисліться, яке місце у нашому житті займає гарна

книжка. Вона завжди веде нас за собою. І так буде постійно: подорослішаєте, а з вами назавжди залишаться ваші друзі –герої улюблених книг, які надихають жити, вчать бути мудрими, добрими, справедливими. Читайте, читайте й читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги. Закінчилось наше свято, але не завершується  зустріч з книгою. Бажаю вам назавжди подружитись з нею.