Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях.

 

ГОЛОЮХ ВАСИЛЬ ГЕННАДІЙОВИЧ

22.06.2026 – перші роковини загибелі. Назавжди 28…

   Небо вже  скоро впаде  від кількості того небесного воїнства, яке щоденно лине і лине до Господа у  незримий легіон... Скільки нездійснених планів та мрій,тільки жити і любити, створювати сім'ю, народжувати діток.

Оператор безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних систем мінування взводу інженерних безпілотних наземних систем роти безпілотних наземних систем в/ч А4350 46-тої окремої аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоукраїнка Волновахського району Донецької області (рахувався зниклим безвісти з 22 червня 2025 року до березня 2026 року).  

Дев'ять місяців важкої , гнітючої невідомості,  дев'ять місяців   крихкої надії, що живий, що в полоні, дев'ять місяців між небом і землею....

  Та  дива не сталося... У березні 2026 року, ДНК-експертиза підтвердила загибель військовослужбовця.

Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про Василя стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.

Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови у скорботі. Ми завжди будемо пам'ятати його великий внесок у благо нашої країни та безсмертність його духу.

Кожен загиблий Воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас,  їх імена назавжди  будуть взірцем мужності, патріотизму та незламності.

Нехай душа загиблого захисника знайде вічний спокій …