Так
уже ведеться, що українське село, в основному, працює, а не святкує. Але
щороку в листопаді країна відзначає день
сільських трудівників. Це світле свято
всіх хліборобів, всіх працівників-аграріїв!
Україна селянська – це не тільки гектари чорнозему
чи центнери збіжжя. Україна – це сільська честь, це правда рідного краю, це
гордість предків за своїх нащадків, що й зараз зберігають вікові цінності праці
на землі. Так було завжди: ми – народ міцних, вікових сільськогосподарських
традицій. І наша земля славна працею своїх трударів.
Господарям
землі – матінки, мудрим, самовідданим, невтомним, натхненим трудівникам, хто
розумом і руками, серцем і душею з великою любов’ю до землі – годувальниці
щодня долучається до високого творення, забезпечення добробуту держави – наші
вітання і вдячність.
Хай хліб росте і
трави зеленіють,
Від праці ваші руки не грубіють,
А душі залишаються живими.
І радістю навіки одержимі!
Хай господарство тільки багатіє,
І кожний так працює, як уміє,
Щоб ви були щасливі і багаті,
І сміх, і радість в кожній вашій хаті!
Щоб бурячки росли, картопелька родила,
І все це обробляти була сила,
Хай Бог пошле дощі, коли потрібно,
І в серці доброти посіє срібло!
Від праці ваші руки не грубіють,
А душі залишаються живими.
І радістю навіки одержимі!
Хай господарство тільки багатіє,
І кожний так працює, як уміє,
Щоб ви були щасливі і багаті,
І сміх, і радість в кожній вашій хаті!
Щоб бурячки росли, картопелька родила,
І все це обробляти була сила,
Хай Бог пошле дощі, коли потрібно,
І в серці доброти посіє срібло!