Історія Підгаєцької бібліотеки

                                                                                  Бібліотека. Тиша. Століття.

                                                                    Історія і тисячі імен

Тут зібрані думки, ідеї світу

                                                                           Разом із мудрістю віків

  І ще в Біблії було сказано,що житиме людина не хлібом єдиним. Не менш важливим є духовне життя, яке тісно пов’язане з книгою.

  У кожній країні, у різні роки історії бібліотеки виконували важливу місію – були дзеркалом і пам’яттю народу, держави, центрами її духовності.

   Бібліотека зберегла і продовжує традиції служити людям, для добра, їхнього духовного забезпечення, сприяти розвитку культури та просвітництва.

   Даний покажчик подає короткі бібліографічні відомості про бібліотечних працівників, які в різні роки і періоди плідно працювали та працюють нині… і своєю відданою працею вносять вагомий вклад у розвиток бібліотечної справи.

Живе бібліотека у селі.

Для кожного з нас, крім хліба насущного, потрібен і хліб для душі. Таким духовним хлібом є книга. Адже в ній ми знаходимо відповіді на всі життєві питання дізнаємось безліч цікавого і корисного.

Ще в ранньому   дитинстві, навіть не вміючи читати, вперше беремо її до рук і захоплено перегортаємо сторінку за сторінкою. А ставши школярами, уже на все життя лишаємося в полоні у її Величності Книги. Адже вона – джерело знань, джерело віковічного досвіду багатьох поколінь. Книга навчає нас жити, думати, мріяти і творити. Люблять і шанують книги у Підгайцях. Відвідують бібліотеку люди різних поколінь. Незважаючи на втому від щоденної праці, вони знаходять час взяти до рук книгу.

Вивчення історії бібліотеки є одним із важливих напрямків дослідницької роботи. Адже без глибокого розуміння процесу історичного розвитку бібліотеки, вивчення критичного відбору та використання  накопиченого досвіду неможливий її сучасний поступ. Бібліотека один із провідних культурних закладів села, духовна скарбниця вітчизняної та світової культури, втіленої у згрупованому слові.

       Книгозбірні покликані зробити прозорою для населення нормотворчу діяльність місцевої влади, всіляко допомагати всім жителям  сільської ради отримувати інформацію щодо режиму діяльності всіх соціально значущих установ.

Бібліотеки – найдемократичніший і активно діючий соціальний інститут. Займають центральне місце в системі інформаційно – бібліотечного обслуговування населення. Тому саме на них лежить особлива відповідальність – формувати, зберігати і надавати у суспільне користування найбільш повне універсальне зібрання документів, організовувати взаємовикористання бібліотечних ресурсів.

Поряд з традиційними функціями збирання і зберігання документів бібліотеки повинні забезпечувати реалізацію прав громадян на знання, освіту, користування культурними цінностями, інформацією. Це практично і є місією бібліотек, як соціального інституту, що вимагає внутрішньої реорганізації цих закладів, удосконалення бібліотечних процесів, розробки і впровадження нових форм обслуговування.

Разом з діяльністю по відродженню національної культури, становлення української державності  бібліотека невпинно працює над розширенням свого інформаційного потенціалу просвітницької та дозвілевої діяльності.

Основою всієї багатогранної діяльності бібліотеки є бібліотечні фонди. За роки свого існування бібліотека стала справжньою духовною скарбницею.

В різні роки в книгозбірні працювали справжні знавці своєї справи. І тому в 1964 році в районній газеті «Зоря» був вміщений матеріал про Підгаєцьку сільську бібліотеку, якою завідувала з 25 грудня 1960 року Момотюк (Коробей) Галина Олександрівна, яка пропрацювала  на цій посаді до 1974 року. Але час не стояв на місці, життя змінювалося, але любов до книги залишалася і тому у червні 1987 року Галина Олександрівна повертається назад до бібліотеки. У народі кажуть: «Книга – світ, книга – серцю привіт» з повною мірою ці слова можна віднести і до Галини Олександрівни. Трудолюбивої, привітної, хазяйновитої господарки бібліотеки. Яка віддавала своїм відвідувачам тепло і радість, турботу, любов до книги аж до 1997 року, коли вийшла на заслужений відпочинок.

Як мене сваволя не косила,

Яка мене недоля не товкла

А потягу до книги не згасила

І книгарем навіки нарекла.

Ці слова в повній мірі відображають духовну сутність Момотюк (Коробей) Галини Олександрівни,бібліотекаря за покликанням.

Середньовічний французький філософ і письменник М.Монтель якось зауважив, що йому необхідні три речі: кохання, дружба і читання книг. Ці слова стали пророчими для наступних бібліотекарів, які працювали у Підгаєцькій сільській книгозбірні в період з 1974 року до 1 червня 1987 року. А це Килюшик Ольга Григорівна, Люба Дубатовка, Ляшко Валентина Михайлівна віддавали своїм читачам любов до книги, турботу і повагу до оточуючих. На всіх разом вони пропрацювали тринадцять  з половиною років, але ще і досі їхні читачі згадують про них з вдячністю. Бо це були люди творчі, сумлінні, доброзичливі, справжні ентузіасти своєї справи. До їх професійних вмінь можна додати одну з найважливіших рис – любов до обраної професії, до бібліотеки, до її відвідувачів.

Зростало коло інтересів колгоспників. Крім політичної, спеціальної, сільськогосподарської літератури, вони знайомляться з науковими і художніми творами.  Зав. бібліотекою добре знала всіх читачів, їх прагнення, смаки, нахили. Це допомагало їй рекомендувати колгоспникам потрібну літературу. За допомогою активу проводилися читацькі конференції, вечори запитань і відповідей, масові та індивідуальні бесіди, обговорення книг та оформлялись книжкові  виставки. Ірма Косовілка добре орієнтувалась в бібліотечному фонді. Систематичне читання допомагало їй складати  списки рекомендованої і щойно присланої літератури з короткою анотацією.

До кінця 1986 року бібліотека була в приміщенні колишнього Будинку побуту, що по вулиці Центральній. На території Підгаєцької сільської ради працював колгосп «Правда» і в 1985 – 1986 роках за кошти колгоспу було побудований новий Будинок культури, де на другому поверсі розмістилася бібліотека.

1 серпня 1996 року до бібліотеки прийшла працювати Козел Тетяна Романівна, яка і зараз працює в даній бібліотеці.

22 квітня 1997 року після закінчення Дубенського училища культури прийшла працювати Костюкевич Людмила Миколаївна, яка пропрацювала до 4 жовтня 2004 року.

При бібліотеці діяли гуртки: «Книжкова лікарня», та драматичний гурток «Перевесло»,  до якого входили читачі бібліотеки. «Книжкова лікарня» охоплювала дітей молодшого шкільного віку. Драматичний гурток об’єднував в собі молодь села. До кожного свята були організовані нові постановки вистав українських письменників – класиків, вертепів. З якими вони вітали жителів населеного пункту.

У червні 1997 року на базі Підгаєцької бібліотеки було проведено районний семінар – практикум  бібліотечних працівників районну, де взяли участь бібліотекарі районну та директор Млинівської ЦБС Довугалюк Ірина Михайлівна

В червні 1998 року на базі бібліотеки проходила обласна колегія працівників культури. Були присутні керівники відділів культури районів області і виконуючий обов’язки обласного відділу культури Мельник, голова Млинівської держадміністрації В.Д.Вінічук, заступник голови обласної держадміністрації Чуприна, заступник голови районної держадміністрації Л.В.Мартинова.

Шкільна бібліотека – дорога до книги.

Читання – це віконце, через яке діти

                                                       бачать, пізнають світ і самих себе.

В. Сухомлинський.

Шкільні  бібліотеки дають можливість кожній підростаючій людині читати книги, задовольняти особисті пізнавальні та естетичні потреби. З широким розповсюдженням радіо і телебачення, а також комп’ютеризація, як показують дослідження, залишається найкращою формою духовної діяльності.

Прагнучи привернути увагу школярів до читання, запроваджено такі форми роботи у бібліотеці, як ранки, літературні вечори, читацькі конференції та обговорення книг. І зараз у роботі бібліотеки велике місце займають масові заходи.

Проте за бібліотекою залишається її специфічна функція, а саме – керування дитячим читанням. Мова йде насамперед про грамотний вибір книги, різноманітних довідників, які поглиблюють розуміння літературного твору. Треба навчити школярів ставитися до читання, як до захоплюючої, але серйозної розумової роботи. Такі напрямки у своїй роботі ставила Федорчук (Рощук) Алла Миколаївна, яка була завідуючою шкільної бібліотеки у 2000 – 2002 роках у Підгаєцькій ЗОШ І – ІІІ ступенів.

Шкільна бібліотека є невід’ємною частиною школи, тому вона існувала з початку заснування навчального закладу. А школа в селі існує уже понад 124 років, а одинадцятирічна 24 роки.

Поринувши у минуле було з’ясовано, з 1967 року до 1973 року бібліотеку очолювала Марія Іванівна Гордіюк, яка ще працювала і піонервожатою. Виховувала у дітей почуття  відповідальності, любові до книги, справедливості, працьовитості.

Після неї, з деякими інтервалами у книгозбірні працювала Шматюк Світлана Михайлівна. З 1973 по 1975 роки, 1980 – 1982 роки, 1985 рік. Яка разом із тим працювала вчителем початкових класів, і працює ним і донині.

Особистість читача багатогранна, але бібліотекарі Лошак Валентина Василівна ( 1976 – 1977 роки), Ярич Марія Олександрівна – вчитель історії (1978 – 1979 рр.), Заболотна Алла ( 1982 – 1983 рр.), Антонович – Горун Євгенія Ананіївна – піонервожата (1983 – 1984 рр.) перш за все стикнулися з тією сферою життєдіяльності людини, яка пов’язана з книгою, читанням, пошуком інформації.

Допомагаючи читачу у виборі та роботі з книгою, пошуку і поясненні невідомих йому фактів, сприянню людській діяльності – це та робота, яка потребувала від них творчості, ініціативи, дослідницьких навиків, поваги до особистості читача, можливості цікавого людського спілкування.

Педагоги, бібліотекар має на меті допомогти дитині знайти сенс життя, створивши повноцінні умови для її фізичного, інтелектуального, духовного розвитку і саморозвитку. Одним із факторів становлення особистості є книга, інформація, через яку сприймається світ. Саме Ольга Володимирівна Парфенюк ( 1986 – 1995 рр.) під час бесід, а саме вони є найрозповсюдженішою формою індивідуальної роботи, орієнтувала учня – читача у виборі необхідних матеріалів. На думку Ольги Володимирівни складність індивідуальної роботи з читачами потребувала від неї серйозних знань психології особистості та прийомів роботи з читачами. І ця робота досить актуальна і цікава.

Масову роботу вона розглядала як складову систему роботи школи з формування основ бібліотечно – бібліографічної грамотності школярів, метод масового керівництва читанням.

Технології масової роботи з читачами вимагали від неї знання і врахування їхніх вікових психолого – педагогічних особливостей.

Одним із найефективніших засобів масової роботи з учнями є наочна популяризація книг . у бібліотеці Ольга Володимирівна використовувала її для розкриття перед читачами книжкових фондів у таких формах, як книжкова виставка:

-          Україна  - роки становлення;

-          Вивчаємо історію рідного краю;

-          На допомогу навчально – виховному процесу

-          Великий Каменяр у художній літературі.

Освіта є пріоритетною сферою в соціально – економічному, духовному і культурному розвитку Української держави. Ключова роль у системі освіти належить школі. Саме через діяльність педагога реалізується державна політика, спрямована на зміцнення інтелектуального і духовного потенціалу нації, розвиток вітчизняної науки і техніки, збереження і примноження культурної спадщини.

Вирішальну роль у цьому процесі відіграє книга, її виховний вплив на підростаюче покоління. Це було найважливіше завдання Янгієвої Оксани Миколаївни, яка працювала бібліотекарем в 1995 – 1999 роках.

Народилася 7 квітня 1964 року в селі Підгайці.1 вересня 1971 року пішла в перший клас Підгаєцької восьмирічної школи і в 1979 році закінчила. В цьому ж році поступила у Вижницьке училище прикладного мистецтва, а закінчила з відзнакою 1983 року. З 1983 до 1993 рік працювала старшим художником фабрики «Радуга» міста Дубно. А з 1994 по 2004 роки працювала в Підгаєцькій ЗОШ І – ІІІ ступенів.

Працюючи бібліотекарем Оксана Миколаївна виховувала своїх читачів в дусі українських традицій і шануванні книги, як скарбниці світової літератури.

  

Одна з  характерних рис сучасного бібліотечного обслуговування дітей і підлітків – використання нетрадиційних форм масової роботи. Оксана Олександрівна Килюшик (1999 – 2000 роки) надавала цьому великого значення, тому, що вони сприяють неформальному спілкуванню дітей у вільний від навчання час, дозволяють оперативно враховувати їхні пізнавальні і читацькі інтереси.

Різноманітність цих форм, їхня новизна, незвичність викликають у дітей бажання виявити свою особливість, знання, начитаність, кмітливість, фантазію, розкрити творчі нахили і здібності.

Так нею проводились різні Брегг – ринги, інтелектуальна гра «ЩО? Де? Коли?» та багато інших заходів.

Використання активних форм популяризації літератури дає позитивні результати. А за результат потрібно боротися – таким бібліотекарем і була Оксана Олександрівна.

Бібліотека в умовах об’єднання.

 2002 році у Рівненській області було розпочато експеримент про об’єднання шкільної і сільської бібліотек, згідно рішення обласного відділу культури і туризму з відділом освіти області. В результаті якого було об’єднано фонди сільських і шкільних бібліотека в одну публічно – шкільну бібліотеку.

Підгаєцька публічно – шкільна бібліотека об’єднує в собі три підрозділи: шкільну, сільську і пунк видачі в с.Ужинець. Сьогодні бібліотека - це інформаційний, культурно-просвітницький, дозвіллєвий центр на селі, осередок збереження національної культури, народних традицій, звичаїв, центр спілкування сельчан. Розташована вона в центрі села в одному приміщенні з будинком культури, навпроти з дитячим садочком і поряд із загальноосвітньою школою. Незважаючи на те, що приміщення займає всього 100м.кв  тут вдало розмістилися і читальна зала і абонемент.

Без перебільшення варто сказати, що Підгаєцька публічно – шкільна бібліотека є  основним центром інтелектуального життя села. Оформлення бібліотеки вражає неординарністю. Це і аматорські вироби читачів – гуртківців гуртка «Фантазія» і  дитячі малюнки, яскраво оформлені тематичні полиці і  нетрадиційні книжкові виставки доповнені дитячими малюнками, іграшками і фіто композиціями. Цікаві вітражі у вікнах бібліотеки, сприяють залученню до читання тих, хто раніше зовсім не користувався бібліотекою.

Бібліотека в тісному контакті співпрацює з Підгаєцькою сільською радою, в бібліотеці розміщено книжкову виставку «На допомогу сільській громаді». Тут крім опублікованих матеріалів про діяльність органів місцевої влади можна ознайомитись і з неопублікованими:  рішеннями сесій сільської Ради, розпорядженнями голови села, списками депутатів всіх рівнів та ін., а також для широкого загалу подається інформація про діяльність бібліотеки: бібліотечні плакати, оголошення про конкурси, масові заходи, вікторини тощо.

Бібліотека стала інформаційним центром громади і початковим пунктом пошуку  інформації про місцеві новини, навчання, роботу, тощо.

В 2010 році бібліотека брала участь у конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням Інтернету»,  що було організовано Радою Міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) та програмою «Бібліоміст» і ввійшла до числа переможців.

В результаті до бібліотеки надійшло три комп’ютери, 3 веб – камери, 3 гарнітури навушників, один – три в одному принтер на суму майже 25 тис. грн..  За  допомогою спонсорів: ПСП «Правда», керівник Мельничук В.М., Коновалов С.В., Догойди Я., Гаручави В., сільської ради було придбано – два комп’ютерні столи,  4 крісла, жалюзі всього на суму майже 2500 грн.  До послуг користувачів зараз працює  безкоштовний Інтернет, за допомогою якого користувачі можуть спілкуватися в соціальних мережах та по Скайпу зі своїми друзями та рідними.

В 2011 році бібліотека взяла участь у конкурсі Волинського регіонального центру «Розвиток народних ремесел в селах Рівненщини» за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща. І перемогла, в результаті було виділено 1285 грн. на розвиток гуртка «Фантазія» (бісероплетіння), який працює на базі бібліотеки. В рамках цього проекту було проведено ряд виставок в фойє Підгаєцького Будинку культури та зокрема в бібліотеці. На при кінці 2011 року було організовано виставку членів гуртка в Рівному в торговому комплексі «Злата плаза». Свої шедеври з бісеру представили Г.Одемчук, Л.Якимчук, О.Костюк, В.Войтюк, В.Мосійчук, С.Карпова і багатьох інших.

Діти, юнацтво, молодь стали і користувачами і соціальними партнерами  для яких і спільно з ким бібліотека проводить просвітницьку, інформаційну і дозвіллєву роботу.. Соціальний захист інтересів молоді – важливий аспект в діяльності бібліотеки.

Завідувачка бібліотекою надає можливість відвідувачам спілкуватися у вільний час, задовольняти свої інтереси та уподобання, зустрітися з улюбленими героями книг, побувати на цікавому заході. Тому завжди людно в бібліотеці. Адже без бібліотеки й бібліотекаря не проводяться жодні заходи в селі, чи то мітинг, чи фольклорне свято, вшанування земляків або інші. Тут панує приязнь і душевний затишок, доброзичливість і взаєморозуміння.