В описі актової книги Київського центрального архіву (1869-1891 рр.) Озліїв (Озлієвь) згадується 1547 роком.
Як стверджує Я.О.Пура, назва походить від основи Озлій (найімовірніше, прізвище чоловіка). У говірковій формі озлій - людина, котра викликає злобу.
У давні часи село мало назву "Озл^евка". Таку правописну форму зберіг документ від 18 липня 1428 року. Це грамота великого князя Литовського Вітовта, в якій він княгині Ганці на додаток до села Новоставці із присілками, даних за князя Василя Острозького, також дарує їй Коблин, Озліївку і Ступно. Зазначалося, що у тестаменті Танка може заповідати ці поселення на власний розсуд ("а по ей животе волна кому дати, волна продати, нам хочет тамже дати" (взято з архіву князя Сангушкова).
В Озлієві львівські та рівненські археологи проводили розкопки. Було знайдено залишки жител бронзової доби і зібрано чимало матеріалу: глиняний посуд, знаряддя, зроблені з кременю, декілька предметів з міді та бронзи. Печі були зроблені з морських черепашок та каміння морського походження. Це дає змогу стверджувати, що тут колись розливалося море. Залишки давньоруських жител відносяться до Х-ХІ століть.
В Озлієві знайдено ріг тура. Як стверджують вчені, ці тварини вимерли приблизно 2500 років тому. Серед знахідок, які належать до II тисячоліття нашої ери, є крива турецька шабля, козацька люлька, які знайшов Віталій Омельчук.
Відомий археолог І.К.Свєшніков, котрий проводив в Озлієві розкопки, дотримувався думки, що назва села походить від його місце розташування. Озліїв - узлісся. Населений пункт, справді, майже впритул підступав до лісу.
Щодо інших топонімічних назв та історичних фактів, то цікавими з цього приводу є дослідження озліївця Віталія Омельчука. Зокрема, він згадує "Чорний шлях" та Татарський рівчак".
Чорним шляхом називали дорогу з Аршичина в Ужинець. Через річку був брід, а татари, які переходили через цей брід, так і не змогли до кінця його подолати. Засиплені стрілами, що їх випустили з берега стрільці, вони навіки залишилися тут. Звідси інша назва цього місця -Татарський рівчак. Він знаходився навпроти урочища Болото. Болота ж зникли у 1953 році, коли в Млинові збудували гідроелектростанцію.
На кладовищі с.Озліїв збереглося 7 захоронень княжої доби, кам'яні хрести. Подекуди стверджують, що приблизно 500 років тому потерпіла Озліївська церква - завойовники її спалили.
Під час першої світової війни тут стояв фронт. В с.Озлієві були австрійці. Через річку в Хорупані - росіяни. На березі Ікви ще й досі збереглися залишки трьох австрійських укріплень. Неподалік віднайдено захоронення убитих солдатів. В роки існування Української Народної Республіки один із жителів Озлієва - Юхим Ілліч Свердлик - служив в армії Симона Петлюри. Уже при панській Польщі в селі почав діяти осередок ОУН.
Цікавий епізод зафіксовано 1944 року. Жителі Озлієва одного недільного дня пішли на службу Божу до Аршичинської церкви. Коли поверталися назад через дерев'яний місток, що сполучував Аршичин та Озліїв, раптом з'явилися в небі німецькі бомбардувальники. Вони летіли в напрямку Підгаєць. Один із льотчиків, побачивши великий гурт людей, розвернув бомбардувальника і пішов в атаку. Спочатку обстріляв церкву. Храм загорівся, але вогонь невдовзі погасили. Потім почав кидати бомби на переправу та стріляти по людях. Але недовго довелося варвару радіти. На березі стояла зенітна батарея, обслуга якої, злякавшись вибухів, розбіглася. Але один з бійців все-таки залишився. Коли літак, знизившись, порівнявся із вогневою точкою, солдат натиснув на гашетку. І попав. Бомбардувальника охопило полум'я і він впав у річку поблизу Підгаєць. Справді, прийшла кара Божа.
Що стосується участі озліївчан у Великій Вітчизняній війні, то на фронт пішло 26 чоловік, 20 з них загинули. П'ятеро юнаків та дівчат фашисти відправили остарбайтерами до Німеччини. 22 жителі Озлієва брали участь в УПА. В урочищі "Круча" був схрон політичної референтури, в якому загинув Андрій Гордіюк. Також діяло 2 продовольчі схрони.
У 1950 р. в населеному пункті зорганізувався колгосп. За часи радянської влади у селі збудовано магазин, школу, заасфальтовано дорогу. Заразу школі навчається 7 учнів, працює 1 вчитель.
У 1990 р. в Озлієві створено перший на Млинівщині осередок Народного Руху України. З ініціативи рухівців 2 вересня 1990 р. піднято синьо-жовтний прапор, встановлено та освячено хрест-фігуру.
У 1991 р. встановлено пам'ятник борцям за волю України.
1992 р. пам'ятний тим, що тоді закінчено будівництво нового храму.
Престольний празник - на Юрія.
