. Це на світанку сталося колись:
Стривожений, із муками і жалем
Світ стрепенувся, кров’ю вмить залився,
Неначе розпанаханий кинджал.
Війна на зустріч молодому дню
Із гуркотом, із брязкотом котилась,
Лавиною металу і вогню
На нашу землю й долю навалилась.
Однією
із жахливих сторінок ХХ століття є Друга світова війна 1939-1945 рр., яка
торкнулася і нашої країни. Саме під час цієї війни розпочалось довге і криваве
протистояння наших співвітчизників за визволення нашої держави. Тяжкий шлях
визволення України тривав з 1942 до 1944 рр., попри гіркоту поразок ми вирвали
перемогу у ворога звільнивши нашу державу. Саме цим подіям і присвячена тематична година.
10
лютого ми відзначаємо 73 річницю визволення від німецько-фашистських
загарбників нашого села, нашої малої
Батьківщини.
Взвод під командуванням В.О. Двінянінова визволяв
села Підгайці та Ужинець. Прибув він до села Ужинець 1 лютого 1944 року і розмістився в хаті
Деркача Кузьми. Після того, як було звільнено Млинів, воїни 50 кавалерійського
полку робили спроби визволити село Підгайці. Два рази відбивали фашисти наступ
наших військ, які наступали з лісу.
Дев’ятого лютого 25 гвардійський полк закріпився на
рубежі Млинів-Маслянка. У цей час один стрілецький батальйон разом з 46 гвардійським
полком вибили німців із сіл Підгайці та Ужинець. Повністю село визволене від
фашистів 10 лютого 1944 р.
За визволення цих сіл загинуло 91 воїн, 9 невідомих
солдат. Загиблих воїнів захоронено в братській могилі в Підгайцях, де 1971 році
жителі села спорудили обеліск слави.
На фронтах війни загинуло 111 жителів села. Ті, кому
судилося вижити і дійти до самого Берліна, повернулися в рідне село і разом з
іншими жителями підняли його з руїн. Золотими літерами викарбовано імена
загиблих односельців на обеліску слави, який спорудили жителі села в пам’ять
загиблим односельчанам
Куди б не йшов, не їхав ти,
Але тут зупинись,
Могилі цією дорогою
Всім серцем поклонись.
Хто б ти не був - рибак,
шахтар,
Вчений іль пастух, -
Запам'ятай навік: тут лежить
Твій найкращий друг.
І для тебе, і для мене
Він зробив все, що міг:
Себе в бою не пожалів,
А Батьківщину зберіг.
Але тут зупинись,
Могилі цією дорогою
Всім серцем поклонись.
Хто б ти не був - рибак,
шахтар,
Вчений іль пастух, -
Запам'ятай навік: тут лежить
Твій найкращий друг.
І для тебе, і для мене
Він зробив все, що міг:
Себе в бою не пожалів,
А Батьківщину зберіг.
Немає коментарів:
Дописати коментар